Ми чуємо Тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос Твій нам душі окриля,
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля !
У росяні вінки заплетені суцвіття
До ніг Тобі, титане, кладемо.
Ми чуємо Тебе, Кобзарю, крізь століття
Тебе своїм сучасником звемо. 
